Україна і Туреччина мають намір з 2019 року зняти обмеження на виконання двосторонніх і транзитних вантажних перевезень. Читайте такожУ МВС розповіли, коли і де патрульні почнуть використовувати лазерні радари TruCam Як повідомила прес-служба Мінінфраструктури, про це країни домовилися під час засідання українсько-турецької Змішаної Комісії з питань міжнародних автомобільних перевезень, яке відбулося 3-4 жовтня в місті Анкара. «Головним досягненням є домовленість про перехід на бездозвільну систему виконання двосторонніх і транзитних вантажних перевезень між Україною і Туреччиною. Сторони домовилися до кінця жовтня 2018 року напрацювати відповідний проект Протоколу про внесення змін до чинної двосторонньої угоди, а також докласти максимум зусиль для підписання в 2019 році», - йдеться в повідомленні. Також наголошується, що до моменту підписання і набрання чинності відповідних змін до Угоди сторони погодились, починаючи з 2019 року, здійснювати обмін додатковими дозволами для здійснення двосторонніх перевезень в необмеженій кількості, для задоволення потреб вітчизняних перевізників. «У 2018 році українська сторона додатково отримає таку кількість дозволів: 1000 двосторонніх; 1000 для порожнього в'їзду транспортних засобів; 500 в/з третіх країн. На 2019 рік сторони погодили попередню квоту дозволів для здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень: 7000 двосторонніх; 4000 транзитних; 10 000 транзитних U; 2500 в/з третіх країн; 5000 для порожнього в'їзду транспортних засобів», - йдеться в повідомленні. Як повідомляв УНІАН, раніше Кабінет міністрів України відновив на посаді голову Держслужби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Михайла Ноняка, який був відсторонений від роботи на час проведення розслідування. У березні міністр інфраструктури України Володимир Омелян звернувся до уряду з пропозицією звільнити Ноняка. Невдоволення міністра викликала непрозора робота служби. До того ж, 6 квітня співробітники СБУ затримали чиновника Укртрансбезпеки, який вимагав від підприємця 38 тисяч доларів хабара за видачу дозволів на міжнародні вантажні перевезення, мотивуючи це "дефіцитом" відповідних бланків. Відзначається, що за кожен оформлений документ чиновник отримував від 100 до 500 доларів США за офіційної вартості бланка 49 гривень. У свою чергу, Ноняк раніше заявляв про відсутність підтримки з боку Міністерства інфраструктури в питанні зміни нормативно-правової бази для зниження корупційних ризиків, а також у питанні переведення послуг, які надає Укртрансбезпека, в електронний формат. Ноняк був призначений головою Укртрансбезпеки 20 квітня 2016 року, а до призначення обіймав посаду заступника голови цієї служби.
Детальніше читайте на УНІАН:
https://economics.unian.ua/transport/10288083-ukrajina-i-turechchina-domovilisya-znyati-obmezhennya-na-vantazhni-avtoperevezennya.html
В конце весны или в начале лета ожидается запуск контейнерного поезда в рамках Транскаспийского коридора. Поезд будет перевозить грузы по маршруту Китай-Европа-Китай через Украину.
Об этом ЦТС в интервью рассказал Рахметолла Кудайбергенов, генеральный секретарь Международной ассоциации "Транскаспийский международный транспортный маршрут".
"Думаю, что май-июнь месяц. Точки уже будут поставлены над польско-украинским маршрутом. Речь идет о тестовом рейсе контейнерного поезда Китай-Европа-Китай через Украину. Инициатива создания нового логистического продукта принадлежит китайской стороне из-за дефицита мощностей по транспортировке грузов в Европу через Беларусь. У нас остались некоторые вопросы по технологии и по тарифам. Там есть сложности, потому что повезем мы через территорию Казахстана, России, Украины и Польши, а обратно - через Черное и Каспийское моря", - сообщил Кудайбергенов.
Ранее ЦТС писал о том, что через территорию Украины запущен новый контейнерный поезд сообщением Китай-Венгрия.
Логистические операторы, организовавшие движение поезда, заявляют о нем как об открытии транзитного "южного коридора" из Китая в Венгрию с возможностью доставки груза в Австрию, Германию, Польшу, Румынию, Италию, Турцию и др. страны южной Европы.
Предпосылкой для запуска нового маршрута стала загруженность основного погранперехода Брест-Малашевичи из-за большого объема грузопотока со стороны Беларуси и Калининграда, а и периодических ремонтных работ на погранпереходе.