18.02.2019 • Просмотров: 2347
Україна і Туреччина мають намір з 2019 року зняти обмеження на виконання двосторонніх і транзитних вантажних перевезень. Читайте такожУ МВС розповіли, коли і де патрульні почнуть використовувати лазерні радари TruCam Як повідомила прес-служба Мінінфраструктури, про це країни домовилися під час засідання українсько-турецької Змішаної Комісії з питань міжнародних автомобільних перевезень, яке відбулося 3-4 жовтня в місті Анкара. «Головним досягненням є домовленість про перехід на бездозвільну систему виконання двосторонніх і транзитних вантажних перевезень між Україною і Туреччиною. Сторони домовилися до кінця жовтня 2018 року напрацювати відповідний проект Протоколу про внесення змін до чинної двосторонньої угоди, а також докласти максимум зусиль для підписання в 2019 році», - йдеться в повідомленні. Також наголошується, що до моменту підписання і набрання чинності відповідних змін до Угоди сторони погодились, починаючи з 2019 року, здійснювати обмін додатковими дозволами для здійснення двосторонніх перевезень в необмеженій кількості, для задоволення потреб вітчизняних перевізників. «У 2018 році українська сторона додатково отримає таку кількість дозволів: 1000 двосторонніх; 1000 для порожнього в'їзду транспортних засобів; 500 в/з третіх країн. На 2019 рік сторони погодили попередню квоту дозволів для здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень: 7000 двосторонніх; 4000 транзитних; 10 000 транзитних U; 2500 в/з третіх країн; 5000 для порожнього в'їзду транспортних засобів», - йдеться в повідомленні. Як повідомляв УНІАН, раніше Кабінет міністрів України відновив на посаді голову Держслужби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Михайла Ноняка, який був відсторонений від роботи на час проведення розслідування. У березні міністр інфраструктури України Володимир Омелян звернувся до уряду з пропозицією звільнити Ноняка. Невдоволення міністра викликала непрозора робота служби. До того ж, 6 квітня співробітники СБУ затримали чиновника Укртрансбезпеки, який вимагав від підприємця 38 тисяч доларів хабара за видачу дозволів на міжнародні вантажні перевезення, мотивуючи це "дефіцитом" відповідних бланків. Відзначається, що за кожен оформлений документ чиновник отримував від 100 до 500 доларів США за офіційної вартості бланка 49 гривень. У свою чергу, Ноняк раніше заявляв про відсутність підтримки з боку Міністерства інфраструктури в питанні зміни нормативно-правової бази для зниження корупційних ризиків, а також у питанні переведення послуг, які надає Укртрансбезпека, в електронний формат. Ноняк був призначений головою Укртрансбезпеки 20 квітня 2016 року, а до призначення обіймав посаду заступника голови цієї служби.
Детальніше читайте на УНІАН:
https://economics.unian.ua/transport/10288083-ukrajina-i-turechchina-domovilisya-znyati-obmezhennya-na-vantazhni-avtoperevezennya.html
Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи (частина 1 ст. 149 МКУ).
Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає органу доходів і зборів такі документи:
1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких зазначені в заяві товари були чи будуть ввезені на митну територію України, і які повинні містити, зокрема, відомості про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;
2) технологічні схеми переробки (крім випадків ввезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки та процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, та інших товарів, що витрачаються підприємством на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки;
3) договори на переробку товарів з іншими підприємствами, якщо окремі операції (або повний цикл) з переробки товарів здійснюватимуться такими іншими підприємствами;
4) інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи — висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти й стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо.
Джерело: Сайт "Інформаційно-аналітичний журнал «Вісник. Офіційно про податки»"